Меня не будет

 МЕНЕ НЕ БУДЕ

Мене не буде – будуть книги:
Мій скромний слід на цій землі...
Як відчуття весни й відлиги,
Як промінь правди у імлі.

Мене не буде. Будуть діти
Нести по батькові ім’я.
І всі здобутки й заповіти
Залишу їм у спадок я.

Мене не буде. Будуть люди.
І буде світ ясний щодня.
Я збережу всіх від огуди,
Бо встану сонцем ізрання.

Зійду веселкою у полі,
Впаду дощем на пшениці...
Щоби в людській щасливій долі
Був щедрий усміх на лиці.

Мене не буде. Краплі суму
Я вам залишу по мені…
І лишу ще глибоку думу,
Свої натхнення і пісні.

Бо я люблю вас, рідні люди,
Кохаюсь в праці і в теплі.
Звичайно, жаль, – мене не буде!
Живіть щасливо на землі…


Рецензии
Спасибі, звісно, за побажання щасливого життя на цій землі, але ж занадто рано думати про те, що колись Вас не буде! Та й чи варто думати про це взагалі, ніби налаштовуючись уже на небуття?
Живіть, Володимире, ще не один десяток років! Радуйте людей чудовим поетичним словом!
Хай Вам щастить!

З повагою, Люда.

Милая Людям   19.06.2007 21:44     Заявить о нарушении
Дякую, Людмило, за чуйні слова! Цей вірш є констатацією неминучого факту, з яким, хочеш не хочеш, а треба миритися. Як казав Рабинович:
"Они не дождутся!" Щастя Вам, здоров'я та довгих років. З повагою -

Владимир Бояновский   20.06.2007 10:18   Заявить о нарушении