Потягнулася звинно ріка,
в ній дохлептував погляд проміння,
холодніли обійми в камінні,
лоскотав з баговиння рукав.
Під цикадовий стрекіт зірки
де-не-де розсівалися сяйвом.
Кожне слово здавалося зайвим,
кожен дотик – солодко-п’янким.
Ваготіла від старості лодь,
півзанурено сіпалась ланцем.
Комашня у вампірному танці
сутінково плелась. Сам Господь
на заморених вітром гілках
відгойдався в розхристаній волі.
У зарубинах на частоколі
трухнув час. Йшов, неначе монах,
попід плахтою ночі та чар,
у захмарену келію повень.
Він хотів собі сісти у човен...
та той човен був повен від хмар.
13 Червня 2007
Завечорiло - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107061402350
Свидетельство о публикации №107061402350
Рецензии
Ну, до чего же красиво, Юрий! И река, и цикады, вампирный танец вообще здорово сказано! Чудесно! :))
С теплом и улыбкой,
Светлая Печаль 20.06.2007 19:25 • Заявить о нарушении
С теплом и улыбкой,
Светлая Печаль 20.06.2007 19:25 • Заявить о нарушении
Очень рад, Маргарита, что Вам понравилось.
С улыбкой в ответ,
Юрий :-)
Юрий Лазирко 20.06.2007 21:43 Заявить о нарушении
С улыбкой в ответ,
Юрий :-)
Юрий Лазирко 20.06.2007 21:43 Заявить о нарушении