Присвята
Ти знаєш, він з тобою,
Мій голос із народу:
Готовий до двобою
У будь-яку погоду.
Тобі моя присвята -
Причарував хтось наче!
На серці суму грати,
А зараз воно... плачем.
Турбота і тривога,
За поступ твій сміливий,
Покликали в дорогу
Важку, але щасливу.
Якщо знайдеш утому,
Нестерпну самотину,
І зраду від знайомих,
Огидні крики – „винна!”
Поклич! – я стану поряд
Надійним охоронцем:
Ворожий чорний погляд
Не заплямує сонце.
Повернеться до тебе
І спокій, і надія.
Весняне сонце в небі
Теплом своїм зігріє.
Свидетельство о публикации №107061402120