Я чекала...
Крізь течії часу та безмежні лани,
Жевріла мрія моя на повітряном листі,
Та надія не вмирала, а цвіла в мені.
Моя віра не остигла, під напругою думок,
Коли розум та буденність остигали серце,
Йшла поперед, і кожний наступний крок,
Мене наближував до омріяного принця.
Крають думку пісні, що луна здалеку,
З тих країв, де блукає під зірками прибій,
Мені принесла їх на крилах лелека,
Вона нашепотіла, що почула голос твій.
Пригорни ж мене до себе хоч в думках,
Я хочу відчути цей безмежний дотик
Де б не блукало моє тілопо, по яких світах,
Душа летить скрізь вічність на твій поклик.
Свидетельство о публикации №107061300342