Ангел

Ти йшов по воді і на мене дивився.
Я йшла по воді, біля тебе була.
Та раптом вода десь з під ніг моїх ділась
І далі вже біля тебе пливла.

4іплялась за ноги тобі і мов4ала.
Ти витяг мене і на руки підняв.
Ти Ангел небесний – я цього не знала,
А я людина, я грішне сміття.

Ти в небо на крилах піднявся зі мною,
Та в небі зі мною не довго літав.
Спустився, поставив на землю з корою,
А сам знов піднявся й до ніг мені впав.

Навіщо, не знаю, ти зрадив те небо?
Що Ангел в людині може знайти?
Навіщо, цікава, забув своє кредо,
Щоб до мене брудної на землю зійти?

Тебе я кохаю, для 4ого брехати?
За тобою без крил куди хо4 поле4у.
Та Ангелом тобі вже ніколи не стати,
Лиш кров 4ервоно струмить по пле4у...


Рецензии