Iштар

Не відводячи погляд від мене – забудеш ім’я,
Ти ж бо щойно помер, ти втопився в зеленій безодні,
Скам’янів серед руху, лишився без кисню і водню,
Зафіксований в пастці містичних моїх порівнянь
В намальованім крейдою плетиві із пентаграм,
Розіп’ятий ірідєвим ідолом над зикуратом...
Так, я знаю, що ти не готовий мене покохати,
Але я не питала...
...бо надто вже давня ця гра,
Ритуал не спинити, хоч криком зайдись на весь світ,
Замість серця - розквітне червоним од свіжої крові;
Твої діти ліпитимуть сенс з омертвілої мови,
Відкриваючи отвір порталу в суцільній пітьмі.
Так приходить життя.
Серед болю твого і мого.
Перша спроба покинути теплу імлу акваторій.
Занотуй же цей факт на сторінці розкритої Тори,
Та про нас не пиши...
...хай вважають, що першим був Бог.


Рецензии
Если это тот самый украинский, то на нем говорили исключительно адепты Ктулху.
Что ж, ИДЕНТИАЛИЗМ КАК ВЫСШАЯ СТАДИЯ ДУАЛИЗМА--верно подмеченно, разговоры с покойным Че Геварой очень хороши )
А что же до Иштар, то кто бы не мечтал быть ее мужем, возможно тоже захочу когда-нибудь взойти на зиккурат, даже без волшебной таблички и разгадать те самые "три халдейские загадки" )))
Удачи.

Владислав Громов   09.02.2008 16:10     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.