СПАДЩИНА ПУШКІНА
Жирандоль. Чорнильниця. Перо.
У зими морозна акварель.
З серцем, що містило лиш добро,
Йшов співець Росії на дуель.
Сніг прощально сипався з небес.
Плакав вітер в ту болючу мить.
А як в нього вистрілив Дантес,
Перед смертю зміг іще пожить,
Щоб беріз побачить білизну,
Білий світ і птахів переліт.
Так, в душі вітаючи весну,
Помирав негаснучий піїт.
Експонатом нині те перо...
Та в серцях, хвилюючи, струмить
Пушкінське цілюще джерело,
Яке вчить нас жити і любить.
Пушкинское наследство
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107060403180
Свидетельство о публикации №107060403180
Рецензии