Щира подяка

Найкращому другові,
поету, полковнику
Матвію Івановичу Мельничуку
 
За добре слово Вам спасибі,
Пораду дружню і вказівку,
За те, що скроні Ваші сиві
Мені - як поклик у мандрівку
У світ поезії живої...

За пошук, роздуми до болю
У творчих муках, за безсоння,
За те, що Ви самі собою
Мені як промінь, як осоння,
Порив невпинний, мовби вітер...

За те, що дихаю повітрям
Із Вами разом, бачу очі,
Які промінять щире світло
І майбуття мені пророчать
У Музи сонячних тенетах...

За побажання творчих злетів
І щирі батьківські тривоги,
За товариство без секретів,
Відкриті в світ мені дороги,
Які круті і дуже слизькі.

За все, за все вклоняюсь низько!
І вдячний долі за можливість
Стосунків наших, що так близькі,
Коли й життям стає миттєвість
І пам’яттю, що буде вічно.

Я тисну руку Вашу міцно...


Рецензии
Як же, все-таки, добре мати вірного, щирого і надійного друга, до якого можна звернутися з такими словами!
А Вам спасибі за вміння бути вдячним!
З повагою, Люда.

Милая Людям   06.06.2007 07:35     Заявить о нарушении
Коли я навчався в середині 80-х років на стацінарі у Львівському пожежному МВД СССР, то М.І. Мельничук був нач. циклу заочного навчання. Я - курсант, а він - полковник. Нас об'єднувала поезія і Львівська організація Спілки письменників України. Я тоді дуже багато друкувався у періодиці України та ряді журналів, а йому допоміг віддрукувати книгу для видавництва у Московському "Воениздате", яка і вийшла гарним накладом. Справа в тому, що я тоді купив собі портативну друкарську машинку і вже міг будь-кому допомогти в таких справах (вночі, звичайно). А собі підготував книгу для видавництва "Каменяр". Львів мені дав дуже багато можливостей для творчості і звів мене з десятками прекрасних і відомих талановитих людей, яким я завдячую по цей час і з багатьма підтримую дружні зв'язки.
Дякую Вам, шановна Людмило, за теплий і щирий відгук. Бажаю Вам тільки добра. З повагою -

Владимир Бояновский   06.06.2007 09:58   Заявить о нарушении