Я знав про Кобзаря малим –
Задовго ще до школи...
Відтоді у житті із ним
Не розлучавсь ніколи.
Про нього віршик розказав
Тим вересневим ранком,
Як на шкільний поріг ступав
Я сонячним світанком.
А потім вчителька моя
Учила нас писати
Святе шевченкове ім’я,
А з ним – „Вітчизна” , „мати”.
І скільки мудрості черпав
За партою шкільною –
Завжди „Кобзар” його читав,
Вражався простотою.
Я вибрав в молодих літах
Тарасову дорогу...
І юнь майнула, наче птах,
Життя почалось строге.
А як важкі траплялись дні,
(Не завжди ж було гладко),
Тарас допомагав мені
Порадами як батько.
Він чесності і правди вчив,
Що конче так людині.
Усі роки я так і жив.
І так живу й донині.
Кипить турботами буття,
Роки пливуть мов ріки...
У Кобзаря я вчусь життя –
Він вчитель мій навіки!
Кобзарева наука
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107060400222
Свидетельство о публикации №107060400222
Рецензии
Ще більше я почала розуміти Тараса Шевченко, коли поїхала далеко від дому:
"Ой, зоре, зоре,
І сльози кануть,
Чи ти зійшла вже й на Україні...."
З допомогою Кобзаря вчимо українську мову разом із сином.
Було дуже приємно читати ваш вірш.
З подякою Тамара.
Тамара Шевченко 22.08.2007 23:35 • Заявить о нарушении
"Ой, зоре, зоре,
І сльози кануть,
Чи ти зійшла вже й на Україні...."
З допомогою Кобзаря вчимо українську мову разом із сином.
Було дуже приємно читати ваш вірш.
З подякою Тамара.
Тамара Шевченко 22.08.2007 23:35 • Заявить о нарушении
Дякую, Тамаро, за добрі слова! Шануйте і плекайте рідну мову.
До того ще й маєте із сином чудове прізвище! Я би гордився, якби в мене було таке.))) З повагою - Володимир.
Владимир Бояновский 25.08.2007 16:21 Заявить о нарушении
До того ще й маєте із сином чудове прізвище! Я би гордився, якби в мене було таке.))) З повагою - Володимир.
Владимир Бояновский 25.08.2007 16:21 Заявить о нарушении