Тарасова віра
"Не малювати й не писати" –
Микола вирок виніс сам.
Та краще смертю покарати,
На страту дати лютим псам,
Аніж таку терпіти муку...
Зв’язали кровопивці руки,
Закрили праведні вуста...
І рвалось серце від розпуки,
Кипіла ненависть свята,
Щомиті кляла супостата.
І в Орській кріпості солдата
Кати скажені стерегли...
Зламати віру не змогли!
І бідний бачив у нім брата,
Бо він для всіх був як зоря.
Читали люди „Кобзаря”,
Палили, нищили панів,
І гнів народний багрянів,
І відступала зла недоля,
І розцвітала воля...
Вера Тараса Шевченко
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107060301460
Свидетельство о публикации №107060301460
Рецензии
Тоді ми ненароджені були,
І час майбутнього ще лиха не посіяв,
Сади цвіли, а в них хрущі гули,
А ми такими світлими жили
В твоїх, Тарасе, заповітних мріях!
І дружнєє посланіє до нас,
До земляків твоїх майбутніх ще писалось,
Надія в нім жила на кращий час,
На нас розумних і на щирих нас,
І кожне слово правди сподівалось.
Читаємо, і сором очі їсть –
Своєї матері такі незрячі діти!
Непрошений на землю нашу гість
Не зміг би краще зруйнувати міст
Між нами і священним ЗАПОВІТОМ...
Візьміть же і читайте КОБЗАРЯ,
І замість Біблії поставте на полицю!
І до душі живої олтаря
Несіть те слово!
І нехай зоря
Життя омріяного знову розгориться!
Дякую, Володимире, щиро дякую!
Чим довше живу, тим з більшим захопленням перечитую Шевченка!Нам, українцям, до нього рости і рости!
Я тут насмілилась залишити не зноску на свій вірш, а саме - вірш, нехай будуть разом - Ваш і мій, бо Шевченко вартий цього!
З теплом, Анна.
Анна Малахова 05.06.2007 09:43 • Заявить о нарушении
І час майбутнього ще лиха не посіяв,
Сади цвіли, а в них хрущі гули,
А ми такими світлими жили
В твоїх, Тарасе, заповітних мріях!
І дружнєє посланіє до нас,
До земляків твоїх майбутніх ще писалось,
Надія в нім жила на кращий час,
На нас розумних і на щирих нас,
І кожне слово правди сподівалось.
Читаємо, і сором очі їсть –
Своєї матері такі незрячі діти!
Непрошений на землю нашу гість
Не зміг би краще зруйнувати міст
Між нами і священним ЗАПОВІТОМ...
Візьміть же і читайте КОБЗАРЯ,
І замість Біблії поставте на полицю!
І до душі живої олтаря
Несіть те слово!
І нехай зоря
Життя омріяного знову розгориться!
Дякую, Володимире, щиро дякую!
Чим довше живу, тим з більшим захопленням перечитую Шевченка!Нам, українцям, до нього рости і рости!
Я тут насмілилась залишити не зноску на свій вірш, а саме - вірш, нехай будуть разом - Ваш і мій, бо Шевченко вартий цього!
З теплом, Анна.
Анна Малахова 05.06.2007 09:43 • Заявить о нарушении
Дуже Вам дякую, шановна Анно, за теплі дружні рядочки і прекрасний вірш про Кобзаря. До його простоти і його висоти - нам рости і рости...
Бажаю Вам всього самого найкращого у житті та творчості. Буде час - завітаю у гості.))) Із земляцьким теплом - Володимир.
Владимир Бояновский 06.06.2007 00:56 Заявить о нарушении
Бажаю Вам всього самого найкращого у житті та творчості. Буде час - завітаю у гості.))) Із земляцьким теплом - Володимир.
Владимир Бояновский 06.06.2007 00:56 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.