Пiвденнi ремiнiсценцii

Засмагла платина платанів
Потріскалась як патина
на полотні старому…
Утома
гамує рух
в спекотнім місті…

Дух і подих
ледь переводжу,
а душа прямує
туди, де з гір
до моря струменить
така жадана прохолода…
Та ноги вклякли як колоди
І не пускають,
Ну хоч плач!

©2007 Інґвар Олафсон


Рецензии
Така жадана прохолода нарешті, вашими скандинавськими молитвами, дочапала і до нас. Втім, ані гір, ані моря :(((

:)) Ну, хоч плач!

Любовь Либуркина   03.06.2007 19:13     Заявить о нарушении
Гори і море є скрізь, потрібно лише їх розгледіти :-)))

З теплом ті посмішкою,

Ингвар Олафсон   03.06.2007 20:23   Заявить о нарушении