Сьогоднi на свiтанку

Сьогодні дощ розірве тишу на шматки
І сам для мене нею стане,
Й на всі слова поставить він замки,
На всі, яких ми досі не сказали.
Поставить, бо у них давно немає сенсу,
А я не зможу стати опором йому.
Та він не приховає, він це зробить чесно
І не покине тут мене одну.

Сьогодні вітер знов побуде моїм сном,
Бо снів мені не дали на вечерю.
Нехай розіб'є скло, а не літає за моїм вікном.
Ним з пам'яті усе навічно буде стерто.

Сьогодні на світанку небо спалахне
Й згорить у тисячах вогнів із пекла.
І ми будемо змушені повірити у те,
Що небо тільки в підсвідомості живе...

...Живе та ділить нас зі смертю...


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.