БАТЬКІВЩИНА
Люби повік своє гніздо,
Де ти почав життя стосиле.
Де все достоту – від і до –
Твоє до самої могили.
Де перший крик, де перший крок
Твоє створили існування.
Найперший мудрості урок,
Що дав наснагу й сподівання.
Де батько й мати – два крила –
Тебе вкривали від напасті.
Де мова – вічна і жива –
Була вже першою у щасті.
Твоє гніздо – твоя земля,
І світ, і друзі, і родина,
Що завжди звуть тебе здаля,
Шанують радо, яко сина.
В нім все – і сонце, і дощі,
І перші радощі і смутки.
І хліб у полі й спориші,
І вічні квіти – незабудки.
Де хвилі рідної ріки
Тебе плекали без упину.
Де збігли радісні роки
У юну пісню соколину.
Твоє гніздо – святий поріг
І тиха пісня тополина...
Довічний в долі оберіг,
Що має ймення – Батьківщина!
Отчизна
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107060100871
Свидетельство о публикации №107060100871
Рецензии