Замальовка

Я мав забути візерунки снів
Природа їх фатаморганних літер
така химерна, нетривка…
Легенький вітер
на ґанку сліду не лиша
від опівнічних візитерів
лиш протяг у відкриті двері
виносить порох від паперів
зітлілих в сінях на полиці…
..................

©2007 Інґвар Олафсон


Рецензии
Що ж завадило забути?
Візитерів забагато? Жени їх - життя краще снів. Інколи :))

Любовь Либуркина   31.05.2007 18:08     Заявить о нарушении
А сни, по-твоєму, не життя.Якщо людину лишити снів вона швидко виснажується і навіть може померти 8-(

Ингвар Олафсон   31.05.2007 20:02   Заявить о нарушении
Ти ба, який прискіпливий! :)) Снів, тобто сновидінь, любий. Або ти вже без сновидінь теж жити не можеш?

:))))

Любовь Либуркина   31.05.2007 20:34   Заявить о нарушении
Любіко, в українській мові "сон" і є "сновидінням". Бачити сни, снити. Знаменитий Шевченковий "Сон". От що я мав на увазі. Можна зробити так, що людина спатиме, але на фазі "снобачення" її будять і не дають снити, тоді з людиною буде те, про що я розповів у попередньому пості.

"Спати" і "снити" не тотожні поняття...

:-)

Ингвар Олафсон   31.05.2007 22:00   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.