Снігу біла скатертина.
Двір бригадний. Дзвін копит.
І під снігом скирта сніга,
Наче безголовий кіт.
В стайні – коні довгогриві,
Шлеї, віжки й хомути.
Коням тим юнак вродливий
Чеше гриви и хвости.
В нього настрій непоганий:
Смоляний танцює чуб,
І, неначе місяць ранній,
Золотий сіяє зуб.
Він мугикає „Катюшу”...
Ох, і мудрий, бісів син:
Тонко знає кінську душу,
Як музика клавесин.
Конюх
© Copyright: Александр Зайвый, 2007
Свидетельство о публикации №107053102790
Свидетельство о публикации №107053102790
Рецензии
