Душа – як скрипка ніжної струна...
І сила велетня далась людині.
Мені завжди здається, що вона,
Як лантух, Землю понесла б на спині.
В душі – поет колгоспний комбайнер,
З людьми працює в сонячному полі.
Забарти в нього поле – він би вмер,
Як вільний соловей в неволі.
Не курить і хмільного не вжива.
Загар, як бронза, на чолі крутому.
Дружину золотою назива,
Як в дні далекі, триядцять років тому.
Пройшов Європу крізь вогонь і дим.
Топився у воді, горів на суші.
Схиляюся в шанобі перед ним:
Є на землі високи душі.
Дядько Михайло
© Copyright: Александр Зайвый, 2007
Свидетельство о публикации №107053102727
Свидетельство о публикации №107053102727
Рецензии
