Якби скласти під себе крила,
як складають про щастя пісню –
я би падав до Твого тіла,
залишався б у Тобі киснем.
Пробираючись через горло,
до легенів, у нетрі жилок,
і все ближче, де кров ся горне
та пульсує без тям на живо.
Відчиняй свою кузню, Майстре, –
це Любов так шалено хоче
відкуватись в підкові... Най стре
зваба губ Твоїх зрілий почерк.
Я на них відіб'ю своїми
те, що стерти не дай нікому –
«Ти моя! Серце неділиме...»
І я чуюсь як вдома в ньому.
13 Квітня 2007
Якби скласти... - Збiрка - Парасоля для долi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107052401918
Свидетельство о публикации №107052401918
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.