Прелюдiя - Збiрка - Парасоля для долi

Я розмову почну з високості чола
Кволим дотиком губ, як у церкві іконі.
І дорога моя буде звабно-тягла:
То до кінчика носу, то десь поза скроні.

І підступний язик, як принишкла змія,
Перелічує впадини й пагорби тіла.
Так від губ і до губ перейде колія,
Так на спині від рук враз проріжуться крила.

І забившись у стук очманілих сердець,
Я вкладатиму зміст у непідняті вії...
Та шукатиму в морі розрад острівець,
Про який ці слова розказати не вміють.

7 Жовтня 2006


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.