Мої зведення в потиках,
мов зашиті в слова:
то навіжені дротики,
то обтягують цвях.
Ти згортаєшся звагою,
Ти вкладаєшся в ніч.
Губи зваблені спрагою
по кутки протиріч.
Час забути - забутися...
та тремтіти свічкам,
в наготу одягнутися,
відріктися від тям.
Називатись коханими,
стрим ковтати трункий,
бути там, де прочанами
ходять грішно думки.
Ніч невкладено стелиться,
губи стискують кров.
Наче жорнами мелеться,
потілесно любов.
12 Листопада 2006
Зведення в потиках
© Copyright: Юрий Лазирко, 2007
Свидетельство о публикации №107052401782
Свидетельство о публикации №107052401782
Рецензии