Не вернуться роки
вдаль майнули... Як сон серед ночі -
твоя постать струнка під смерекою
й твої, мавко, замріяні очі.
Не скажу вже тобі, не напишу,
не розкрию всю душу свою,
не скажу, що тобою лиш дишу
і тобою я тільки живу.
Затягло все тугою туманною...
Та й шляхи зникли десь в далені,
що до тебе вели, до коханої,
що майнула зорею мені.
Не вернуться назад...Під смерекою,
що стоїть все ж над тим водограєм
Там, здолавши стежину далекую,
хтось когось нетерпляче чекає...
Свидетельство о публикации №107052301951
Спогад далекого пiвдня , -- що не повернеця ,
Такий болючiй , мов жалюче терня , --
I не вирвати iз душi навiки втрачене ,
Без надii на повернення необачене ...
Але –ж , -- життя iде , и треба жити далi,
Дивитись -- уперед , хоч за плечима -- печалi ,
Хоч така довга путь -- залишилась, як увi снi ,
Коли було кохання i квiти ряснi ...
Яка сумна пiсня ...Але – ж -- ii не треба , --
Шукай яснi спогади у весняного неба , --
У сонечка ясного та вiтра вiльного, --
Що розвiе печалi -- суму божевiльного ...
Дивись у небо ... питай у нього ...
-- Як далi жити , без тяжкого навколо ...дуже сумне! Алла.
Алла Зили 08.06.2007 06:07 Заявить о нарушении
Сумно, але ж - правда життя...
З пошаною. Добра.
Полищук Виталий 23.06.2007 21:49 Заявить о нарушении