Ранним утром
Туман над річкою пливе,
Ледь-ледь торкає тихі хвилі...
Ще спить-дрімає все живе,
Довкола світ, як Божа милість.
Роса напоює траву,
Що зеленіє з-під туману.
І чути музику німу,
Достоту схожу на оману.
Крокує тихо літній день,
Ще заколисаний у чари.
Проміння сонця де-не-де
З-за хмар ясніє, як стожари.
Пливе над річкою туман,
Снує з живим взаємодію.
І я зрання, як справжній пан,
Такою миттю володію.
Свидетельство о публикации №107052201398