Червона калина

Червоні кетяги калини,
Як зорі, світять з-під гілля.
Її торкнувся мов дівчини –
Тендітно, лагідно, здаля.

Відчув тепло в смутну погоду,
Добра безмірну глибину.
Недаром символом народу
Її освячено одну.

Калина – образ України,
Краян моїх проста душа,
Поезія Костенко Ліни
На мудрі ноти Білаша.

Така велична і врочиста
Гординя отчої землі...
Уся з червоного намиста
Стоїть, як світоч, у імлі.

Калина – нинішнє й майбутнє,
Свята основа всіх основ...
Все, що одвічне, щире, сутнє.
В ній – наша плоть і наша кров.


Рецензии
Калина - образ України,
Її надія на життя,
На кращу долю солов"їну
І на щасливе майбуття.

Калина - образ не єдиний,
Бо поряд постає верба.
Це також символ України -
Її печаль, її журба.

Це означає - зрозуміло!-
Що через тугу і печаль
Іде до щастя Україна!
Іде вперед, у світлу даль.

І кожна змалечку дитина
Засвоїла про те слова,
Що не існує Україна,
коли цих двох рослин нема*.

*Маю на увазі вислів: "Без верби і калини - нема України".

Гарний вірш, Володимире! Дуже гарний!
Спасибі Вам за нього!

Щиро,
Люда.

Милая Людям   22.05.2007 02:08     Заявить о нарушении
Спасбі і Вам, шановна земляченько, за прекрасний вірш і приємний візит. Дійсно так, Людмило! Я з Вами цілком погоджуюсь. Тема ця виникла від пісні "А ми тую червону калину підіймемо...", щоб звеселилася верба!
З найкращими побажаннями - Володимир.

Владимир Бояновский   22.05.2007 11:20   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.