Дивлюсь як палять зілля на селі
Цей дим збудив в мені всі спогади минулі
В цю мить зробилося так затишно мені
Так швидко з серця збігли думи хмурі
Якщо б я міг, відкинувши обов`язки й потреби,
Забути про моє теперішнє асфальтове життя,
Я б оселився посеред лісів, полів і неба,
Тоді пізнав можливо б сенс безглуздого буття.
Але, нажаль, занадто міцно я прикутий ланцюгом
До всього, що потрібно для сучасної людини.
За нас суспільство спланувало все кругом
І за цим планом коротатиму я всі години.
Дивлюсь як палять з лля на сел
© Copyright: Саша Прусь, 2007
Свидетельство о публикации №107051602794
Свидетельство о публикации №107051602794
Рецензии