МАТУСИН КОРОВАЙ
Пече матуся коровай.
Високу мить не передати!
І пахне хлібом рідний край.
І світиться, мов сонце, мати.
Жаринки зблискують в печі
І палахкочуть, наче диво...
Пече матуся калачі.
Ми усміхаємось щасливо.
А нам по шість, по вісім літ.
Життя ще тільки визріває...
І відкривається нам світ
Святим духмяним короваєм.
Беремо в руки, як життя,
Щонайпахучіші скорини.
За свій непослух каяття
Вчуваємо в такі хвилини...
Ті скибки в душах пронесли
Серед незгод і буревіїв.
Вони весь вік нас берегли,
Завжди живили наші мрії.
Додому рвемося з світів,
Щоби побачитись із краєм,
Щоби застати ще батьків,
Святим вгоститись короваєм.
...Жаринки зблискують в печі
І палахкочуть, наче диво...
Пече матуся калачі.
Усі всміхаємось щасливо.
Материнский хлеб
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107051502194
Свидетельство о публикации №107051502194
Рецензии
Володя, завораживают меня такие стихи на другом языке. Рада, что понимаю, даже больше сердцем. Молодец.
Любовь П 15.05.2007 19:06 • Заявить о нарушении
Любовь П 15.05.2007 19:06 • Заявить о нарушении
Спасибо, уважаемая Любовь! Вы вместе со мной приобщаетесь к украинскому языку.))) Я сам люблю все языки, которые мне интересны по-своему! Каждый язык несёт свою историю, культуру, быт, душу народа... Когда я служит в ЗабВО (в армии), нас было много национальностей. От каждой я взял самые главные слова, которые помню и сейчас. Хотел бы знать все языки, но это просто невозможно. С теплом - Владимир.
Владимир Бояновский 15.05.2007 21:31 Заявить о нарушении
Владимир Бояновский 15.05.2007 21:31 Заявить о нарушении