Додому дорога далека
Зове мене в радісних снах,
Де щастя вартує лелека
В гнізді на високих ногах.
Де вітер калину гойдає
Під віттям старих ясенів,
Де мати в тривозі чекає
З дороги жаданих синів.
Де оком глибоким криниця
Запрошує всіх до води,
Де сіна м’якого копиця,
Де маминих грядок ряди.
Де стільки квіток у господі,
Що стало й повітря густим.
Сусіди сидять на колоді,
Бо треба спочити старим.
Додому я рвуся щосили –
Й відраз прокидаюся в сні.
Мабуть, до самої могили
Він снитися буде мені...
Дорога додому
© Copyright: Владимир Бояновский, 2007
Свидетельство о публикации №107051102441
Свидетельство о публикации №107051102441
Рецензии