Я хлеб несу
З Василя Федорова
Несу з крамниці свіжий хліб.
Він пахне на усю округу...
Його вділю сім’ї і другу
Серед скрутних чи легких діб.
Ним поділюся із чужим,
Немов шматком душі і сонця.
І завтра, знаю, до віконця
Підійде він – й віддячить тим.
Бо в нім поєднано здавна
І дух землі, і неба просинь,
І чистота людських відносин –
Життєва сила чарівна.
Чи ворогу його не дам?
Напевне дам, якщо попросить.
Він, може, злобу свою згасить,
Як хліб поділить пополам.
Іду з крамниці і про те
Складну вирішую дилему:
Чи хліб несу я, чи поему –
Про саме суще і святе?!
Свидетельство о публикации №107050702269