У горобини китяги багрянi...
китяги багряні –
ніхто не знає,
що то є серця...
якби ж то птахи
та про теє знали –
собі б шукали
іншії місця.
А так - все рвуть
червоні стиглі перла... -
ніхто не бачить:
кров тече з грудей –
і горобиною
її чого назвали? –
коли вона
немов той Прометей...
А всі милуються
як птахи голосисті
клюють багряну
горобини кров –
чи не тому
злітає в осінь листя,
щоби відплакать
біль той знов і знов?
Виймають серце
з піснею дзвінкою,
сльоза листом
на землю упаде –
та не скорити
долею такою –
вона весною
знову зацвіте!
Свидетельство о публикации №107050302772
Невеличка граматична помилка - "кЕтяги".
Валентин Городецкий 14.12.2009 16:02 Заявить о нарушении
Алхимия Чувств Натали 15.12.2009 00:24 Заявить о нарушении
Згадав пісеньку на місцевім діалекті:
"В Стрийськім парку ми сі здибали з тобов,
В нашім серці сі зашпортала любов,
Кілько раз ми сі здибали,
Кілько раз сі роздибали,
Аби зди-, аби здибатися знов. (двічі)
Моє серце так калата,
Як на вітрі брудна шмата,
За тобов, моє коханє,
За тобов..."
Валентин Городецкий 15.12.2009 12:37 Заявить о нарушении
а стосовно діалекту - Поділля
Алхимия Чувств Натали 15.12.2009 13:00 Заявить о нарушении