Вишиванка
Як сорочку вишивала мила,
То узяла в райдуги нитки.
Промінь сонця поміж ними вшила,
Щастя-долю з легкої руки.
На тканині дивовижно білій
Щиру душу вклала і любов.
В тім узорі зорі мерехтіли,
Цвів світанок барвами дібров.
Світ сміявся, птиці щебетали.
Теплий вітер плутався в тонах.
Милому сорочку вишивала
З піснею кохання на устах...
Вышиванка
Суженой
Как рубашку вышивала милая –
Взяла нитки в радуги-дуги.
И над тканью белою, несмелая,
Помолилась: – Боже, помоги!
Солнца луч прошила меж узорами,
Поселила душу и любовь…
Заиграл орнамент яркий зорями
И рассветом с запахом дубрав.
Времени потратила немало,
Чтоб играла жизнь в её цветах.
Милому рубашку вышивала
С песнею о счастье на устах...
Свидетельство о публикации №107042402496
Я непогано знаю цю мову, хоч і є корінною москвичкою:)
Вітаю Вас, Володимір, з чудовим віршем!
____________
З повагою,
Пухнаста:))
Лиза Правда 25.04.2007 00:53 Заявить о нарушении
_____________
Вона сама:)
Лиза Правда 25.04.2007 00:56 Заявить о нарушении
Владимир Бояновский 25.04.2007 11:05 Заявить о нарушении
Вот родила для этого стихо рецку на Вашем родном языке - уж очень мне стих понравился:
Ця сорочка, тіло обіймая,
Про кохання нагадає знов.
І душа, як по весні, співає
Про велику радісну любов...
Що ж Ви зі мною робите?;))
______________
С теплом,
Лис.
Лиза Правда 28.04.2007 14:12 Заявить о нарушении