Люди, прокиньтесь!
Чи чує мене хтось?
Схаменіться, зрозумійте,
Чи залишилось в нас щось?
Що ми маємо сьогодні?
Чи вже все зганьбили?
Ми маєм зрозуміти,
Що зі світом наробили!
Кожен день у нашім світі
Розповсюджується крах...
Він заповнює довкола
Усіх нас і навіть в снах!
День у день я йду в суспільство,
Страх завжди довкола вас;
Він стоїть, не зрушить з місця,
І затягує всіх нас!
Я вважаю, що в нас треба
Дослідити темний бік,
Захопити і зробити
Дітей світла з нас навік...
Та не хочете ви чути
Ні мене, ні усіх нас!
Та тільки не сліпа я
На відміну від вас!
Я боюся, та все бачу,
Як гине наш світ...
Та всі ми заплачем,
Як не зупинимо гніт...
27, Березень, 2003 рік.
Iлюзiя злагоди
© Copyright: Луиза Кузьмина, 2007
Свидетельство о публикации №107040902329
Свидетельство о публикации №107040902329
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.