Ховаюсь вiд себе

Я марно весь час намагаюсь
Руками ловить невловиме,
Від себе самого ховаюсь,
Тільки б забути провину…

Течуть перевернуті сльози,
Ніби не хочуть текти,
А мокрі, заплакані очі
Весь світ бачать бридким.

Кожен день – неначе останній
Кожна ніч – попередниця дня.
Всі думки, почуття і бажання
Краде мука, що зветься життям.


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.