Не чіпай мого серця, не треба
Бо болить ще під шаром бинтів
Бо дісталось йому і без тебе
В бойовищах життєвих фронтів
Хтось знайшов потаємну стежину
До наївних, незайманих мрій
Устромивши у серце крижину
Зрушив з вісі світ райдужний мій
Коли різала руки до крові
Насолоджуючись відчуттям
Протиставлячи волю любові
Опиралась дарма почуттям
Потерпала від власної зради
Віддавала себе на розтлін
У коханні шукала розради
Та отримала інше взамін
Тож не треба мені говорити
Про мінливість життєвих розпуть
Бо кохати, чи може любити
Я не схочу ще довго мабуть.
Не чiпай...
© Copyright: Шуваева Ольга, 2007
Свидетельство о публикации №107040101702
Свидетельство о публикации №107040101702
Рецензии