теплом заплатить
остання погожа днина
за павутиння кришталь
у небі прозоро-синім...
остання осінь тобі,
єдина,
кохана Mавко,
нитки срібла в каштан-волоссі
в останню осінь...
а ти все мила,
а ти жаданна,
я п'ю твій погляд -
напій безсмертя...
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.