Думка передана поглядом
Під парасолем нового світанку
пливла ти, поглядаючи на світ,
як на злетівшу з возу маркитанку.
А я хотів пізнати, чи граніт
твоєї досконалої натури
зігріється в моїх руках, чи час –
кепкуючи з моєї шевелюри,
та ще й гріхом захоплюючий нас,-
не обернеться пасткою терпіння:
чого не зносиш ти, те люблю я!
Вже сумнівів настирне шепотіння
прокралось в монастир мого буття,
погамувавши вроджену чуттєвість
на запах жінки. Це не астма, ні!
Не ти подобалась мені, а та миттєвість
облуд, що криється не тільки у вині.
Думка передана поглядом
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032201870
Свидетельство о публикации №107032201870
Рецензии
