Люблю Вкраїну я незнаною любов’ю,
Приховую у серці почуття,
Щоб бУли не споганені у шоу,
Буденним та знеціненим життям.
Вкраїна, працьовита та багата,
Пісенна, жартівлива, гомінка,
Ти зараз як жебрачка тая в лАтах,
Розпродана на біржах з молотка.
Тебе, моя красуне, ненько, мати,
Говорячи найкращії слова,
Розігрують політики як карту,
Щоб швидше заробити п’ятака.
Народ - твої слухняні рідні діти,
Усі, що годувала ця земля,
Розтоптані, як в чистім лузі квіти,
Обламані, як тонкеє гілля…
…Тече Дніпро, сивіють його кручі,
І в Чорне море з ним спливає час,
В дніпрових хвилях спів Тараса чути:
"Тримайтесь, діти, я прийду до вас…"
Історія - жорстока як цариця,
Для кожного є лікар і суддя,
Вона живе в збережених світлицях,
Як наша віра в кращеє життя!
Люблю Bкраiну я незнаною любов ю
© Copyright: Анатолий Канарский, 2007
Свидетельство о публикации №107032100040
Свидетельство о публикации №107032100040
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.