Коливання ранкової мли
Твоїм очам не квітнути від світла
травневих громовиць. як не ковтай
глузливим поглядом мій профіль.
Ніч поблідла:
промінчик сонця задирає чорний край
її спідниці, ніби хоче подивитись
на ноги діви присипляючої світ;
проте – не в змозі цим лиш вдовольнитись
кидається на неї наче кіт
на мишу. Я на тебе не кидався!
Погамувавши голод в квітнику
місцевих пандемій, лиш намагався
розгледіти у тобі не крихку
і не податливу, як віск подобу з піни
рожденної. Хоч море зве мене
у глибину своєї дивної країни,
та спокою душевного це не
додасть мені. Ти лишишся зі мною!
Ти мусиш залишитися без слів.
Я вимріяв собі тебе святою,
бо вірити у святість цю хотів.
Коливання ранковоi мли
© Copyright: Андрей Август Лоэнгрин Кубин, 2007
Свидетельство о публикации №107032102638
Свидетельство о публикации №107032102638
Рецензии
