Зрел июнь, как будто бы зерно -
речь рвалась и обострялся слух.
Утром в растворенное окно
набивался тополиный пух.
Ночи рассыпалися песком,
но - в мельчайших содроганьях тьмы -
небо, будто миска молоком,
полнилось зачатками зимы.
У травинок в окончаньях жал,
в сердцевинах стеблей и плодов
солод пламенел и выгорал
доброй вестью первых холодов.
И любой предмет, как пластилин,
формовался в пальцах перемен,
чтоб достать до жутких тех глубин,
чтоб узнать высокий этот тлен,
чтобы славить голосом чужим
или благодарствовать без слов
снова за отмаливанье зим
и за отпущение снегов.
С украинского
Сергей Жадан. Зрел июнь, как будто бы зерно
© Copyright: Андрей Пустогаров, 2007
Свидетельство о публикации №107030501434
Свидетельство о публикации №107030501434
Рецензии
Замечательно!! Очень неожиданные образы и сравнения.:)
Но почему Вы не ставите текста оригинала?
Валентина Силава 10.03.2007 10:03 • Заявить о нарушении
Но почему Вы не ставите текста оригинала?
Валентина Силава 10.03.2007 10:03 • Заявить о нарушении
Спасибо. Не ставлю, потому что не знающего украинский язык это может отвлекать в сторону лингвистических сопоставлений. Тем более, что Жадан сейчас - известный украинский поэт и найти оригиналы в интернете не так сложно. Хотя бы здесь
http://www.ji.lviv.ua/ji-library/stanislav/st-ch2.htm#z4
***
Червень дозрівав, немов зерно –
рвалась мова і гострішав слух.
Зранку у відчинене вікно
набивався тополиний пух.
Ночі розсипалися піском,
та в найменших порухах пітьми
простір, ніби посуд молоком,
повнився початками зими.
І в осердях потьмянілих трав,
в остиганні стебел і плодів
солод пломенів і вигорав
передвістям перших холодів.
Всяка річ, здираючи емаль,
формувалась, ніби пластилін,
щоб сягнути цих жахних проваль,
щоб пізнати цей високий тлін,
щоби вкотре голосом чужим
дякувати кожному із днів
за таке замолювання зим,
за таке відпущення снігів.
Андрей Пустогаров 10.03.2007 11:23 Заявить о нарушении
http://www.ji.lviv.ua/ji-library/stanislav/st-ch2.htm#z4
***
Червень дозрівав, немов зерно –
рвалась мова і гострішав слух.
Зранку у відчинене вікно
набивався тополиний пух.
Ночі розсипалися піском,
та в найменших порухах пітьми
простір, ніби посуд молоком,
повнився початками зими.
І в осердях потьмянілих трав,
в остиганні стебел і плодів
солод пломенів і вигорав
передвістям перших холодів.
Всяка річ, здираючи емаль,
формувалась, ніби пластилін,
щоб сягнути цих жахних проваль,
щоб пізнати цей високий тлін,
щоби вкотре голосом чужим
дякувати кожному із днів
за таке замолювання зим,
за таке відпущення снігів.
Андрей Пустогаров 10.03.2007 11:23 Заявить о нарушении
Дякую. український текст- просто насолода, а Ваш переклад справді чудовий- тепер маю можливість оцінити обидва вірші.:)
Валентина Силава 10.03.2007 11:32 Заявить о нарушении
Валентина Силава 10.03.2007 11:32 Заявить о нарушении