Пам’ятаю ту мить, коли вперше в житті
У цім храмі святім опинилися ми.
Все скінчилось,на жаль,
В моїм серці печаль
То палає, то спить,
Але серце болить.
Ми тримались разом
І долали усе,
Жартували завжди, але знали одне:
Ми розлучимось тут, я не плачу – сміюсь
Та в майбутнє тепер більше я не дивлюсь.
Я благаю ні, залишіться всі,
Та не чує ніхто.
На прощання ви напишіть листи,
Не забудьте наш клас.
Згадаю дні, в яких ми разом всі.
Забуду ті, що будуть в самоті.
Звучать слова 9 – В в устах
І засмучують знову
І з новою силою нас.
І хоч були між нами й провалля, й стіна,
Та у цьому була тільки наша вина.
Ми караєм себе за ті сварки смішні
І думками вертаємось в радісні дні.
Я благаю вас
Повертайте клас
У своїх думках знов
Згадаю дні, в яких ми разом всі.
Забуду ті, що будуть в самоті.
Звучать слова 9 – В в устах
І засмучують знову
І з новою силою нас.
9-В
© Copyright: Наталья Рыбальченко, 2007
Свидетельство о публикации №107030400143
Свидетельство о публикации №107030400143
Рецензии