Вже нам не зтанцювати па-де-де,
Омрiяна, оспiвана, кохана,
Уже нам не зустрiтися нiде –
Не обiцяй нам див, самоомано.
Крiзь долю всю мою тече любов,
Iз серця виливається пiснями.
Чи отруїв мене болиголов,
Чи хтось поклав закляття помiж нами –
Розлученi навiки – i летить
Моя до тебе туга над морями.
А я тебе не вмiю не любить --
В душi твiй образ як iкона в храмi…
Вже нам не зтанцювати па-де-де...
© Copyright: Семен Венцимеров, 2007
Свидетельство о публикации №107021000276
Свидетельство о публикации №107021000276
Рецензии
