Кажуть люди про мене: невдаха –
Нi родини нi грошей нема.
I, шукаючи синього птаха,
Зтратив час i здоров’я дарма.
Що поробиш – так склалася доля –
Бiлим круком летiв крiзь життя.
Чи то воля була чи неволя –
Добрий ангел давав напуття.
Але цю несолодку стежину
Сам собi я свiдомо обрав...
Хто менi подарує жоржину,
Що багрянiше лiтнiх заграв?
Хто мене на порозi зустрiне
I подивиться в очi з теплом?
Та самотнє моє i невпинне
Животiння означу добром.
Дар пiсенний приходить вiд Бога.
Нарiкати на долю – то грiх.
Хай моя несолодка дорога,
Я щасливiший все ж за усiх
Кажуть люди про мене невдаха...
© Copyright: Семен Венцимеров, 2007
Свидетельство о публикации №107020501809
Свидетельство о публикации №107020501809
Рецензии
