Не хочу я, щоб світ пізнав...
(М. Ю. Лермонтов) (переклад з російської)
Не хочу я, щоб світ пізнав
Мою таємную ту повість;
Кого любив, за що страждав
Тому суддя лиш Бог та совість!..
Їм серце в відчуттях дасть звіт,
У них попросить шкодування;
І покарає хай мене один із тих,
Хто винайшов мої страждання;
Надії докір, докори людей
Душі високої не спалять;
Нехай шумить волна морів,
Що схил гранітний не повалить;
Його чоло десь поміж хмар,
Він двух стихій житець сумнівний,
І, окрім бурь та сивих чар,
Своєї думи нікому не ввірить.
Не хочу я, щоб св т п знав...
© Copyright: Владимир Лысяк, 2007
Свидетельство о публикации №107020100846
Свидетельство о публикации №107020100846
Рецензии
