Мир без любви...

Світ без любові лиш порожній звук,
Але кохання – то ілюзія звичайна,
Ми не спроможні щось змінити в ній,
І все життя одна історія печальна.

Як захлиналась від кохання й ласк,
Як розчинялась в тих палких обіймах,
Як захлиналась від сліз й образ,
І від очей батьків ховалась пильних…

Як звала, вірила, що прийде знов,
Чекала рОками, ночей не спала,
Кохання гірше від людських оков,
Сама себе до нього прив’язала.

Віддала душу я йому сама,
Пручалася метеликом в долонях,
За спиною у нього вже життя,
Мені ж іти по лабіринтах – долях.

Та знав би хто, як все одно люблю,
Як серце рветься знову на частини,
И знаю навіть долю я свою:
Без нього щохвилини з болем гину.

Із кожним подихом вдихаю біль розлук,
І крик душі сльозами на очах,
І на губах тавром його цілунок,
І в серці згубленого щастя страх.


Рецензии
Я не знаю украинского языка, но когда читал это стихотворение, то будто-бы какой-то внутренний переводчик включился и, мне кажется, я всё понял!

Григорий

Григорий Котиков   14.08.2008 23:22     Заявить о нарушении
Ниночка, добрый день.
Этот стих надо срочно перевести на русский язык !!!!!!!!!!!!!!!!!
Уверена, что он очень красивый, просто хочется его ещё лучше понять, а то не все люди знают украинский.
С теплом и сердечием.

Ольга Маслова 7   11.04.2013 09:33   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.