Я не можу тебе зрозуміти,
Тільки погляд лишився мені,
Не навчилась тебе я любити і Бог мені не розповів.
Як буває на серці важко,
І як зранку кричить зоря,
Коли розуміє, що "завтра" для неї нема.
Зірки поступово тануть, в обіймах твоїх на вік,
І пробачити вже не зможу,
Ти вічність даруеш мені.
Забуття - це моє покарання, за щиру любов та думки.
Я для тебе хотіла літати,
Лиш для тебе хотіла йти.
Ти ж мене не побачив,
А може - не захотів...
Я не можу тебе зрозум ти...
© Copyright: Ася Уварова, 2007
Свидетельство о публикации №107012901197
Свидетельство о публикации №107012901197
Рецензии
