Чекаю... Чекання чеканить думками...
Зачеркую слово за словом. І знову, -
Вичерпую черствість банальної драми.
І хай червоточина виїсть розмову,
Розмиє слова, сховає їх сутність.
Втікає від нас дійсність снами,
Розвіє назавжди мою само-Бутність
В твоєму житті хоч по граму...
Насправді насподі мої сподівання.
І сповідь півночі - оповіданням...
Так важко було чекати кохання,
Ще важче кохати в чеканні.
Чекання чеканить думками...
© Copyright: Руслан Зеру, 2007
Свидетельство о публикации №107012300981
Свидетельство о публикации №107012300981
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
