Недопалок цигарки тримаю у руці.
З очей блакитно-сірих стікають живі сльози.
Підпалюю сірник, - це полум’я вночі,
Жбурляю у смітник скрізь спогади морозні.
Чи варто далі жити, не вірячи в кохання,
Не вірячи у те, що час лікує все?
Чи варто пам’ятати про зраду, біль, страждання,
Та вічне “я люблю”, що вітер з уст несе?
Чи варто сподіватись на лагідне майбутнє,
Коли сльоза в душі розпалює вогонь,
Коли любов і біль кайданами прикуті,
Коли не відчуваю тепло твоїх долонь?
Чи варто?
© Copyright: Бондарь Александр, 2007
Свидетельство о публикации №107012300713
Свидетельство о публикации №107012300713
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
