О. Є.
Є речі, суб’єктивніші за щастя:
Коли біжиш світ за очі крізь місто
І вітер б’є по скронях і в обличчя
А ти готова вистрибнути в небо
Є речі, суб’єктивніші за успіх:
Коли вірші лягають на серветки
І коли хтось від твого доторку зненацька
Усміхнені здійме на тебе очі
Є речі, суб’єктивніші за волю:
Коли тебе в обіймах хтось стискає
А ти раптово думаєш: о боже,
Не хочу я свободи, що без нього.
Мiркування на офiснiй кухнi
© Copyright: Nuage, 2007
Свидетельство о публикации №107011500414
Свидетельство о публикации №107011500414
Рецензии