ВЕСНА
Що тобі сказати, рідна Ненько?
Де вже та – щаслива Україна?
Знов панує безлад на долинах,
А козаки гнуть горби на панських нивах ...
Чом покинута була на призволяще?
Де тії уми людського роду,
Що занедбали багатую країну
Та продалися заокеанським хлопам?
Де ж той поштовх розуму людського,
Що веде народ вперед, до щастя?
Та невже ми бідні розумово,
Що не можемо піднятися з безладдя?
Я не хочу бути трубним гласом ...
Піднімать у лави гегемонів ...
Але вірю, що настане з часом
Вік щасливої для України долі!
Хай прийде ВЕСНА, зростають квіти
Та полегшає на серці в нашій Неньки,
Веселяться та радіють діти,
І життя на краще хай розквітне!
Травень, 2003
Весна
© Copyright: Владимир Полывяный, 2007
Свидетельство о публикации №107011402884
Свидетельство о публикации №107011402884
Рецензии
Добридень,Володимире! Ваш вірш дуже вчасний,сподобався.
З повагою з неньки-України, просто Інна.
Инна Райманова 26.02.2009 17:30 • Заявить о нарушении
З повагою з неньки-України, просто Інна.
Инна Райманова 26.02.2009 17:30 • Заявить о нарушении