Загляну я у дзеркало душi...

Загляну я у дзеркало душі..
Воно розбите знову об каміння.
Нічого не скажу на самоті...
Моя душа більш не благає про спасіння.

Вона мовчить... Не плаче більш вона.
Вона померла... Залишилась я...
На вигляд мені... десь за 60...
На дворі холод... знову снігопад..

Ти посміхаєшся... Дивлюся я у очі...
Скажи мені: чому вони сумні?
У тебе ж все є... Дні змінили ночі...
Життя - це свято... Хто ж на ньому ми?

Серед запрошених на жаль нас тут немає...
Серед своїх? Так ми давно чужі...
А тіло ходить... спокою не знає...
Не знає... як прожити без душі...


Рецензии