Павутиння ріже морок,
лижуть хмари руки-тіні.
Ліки болю п’єш з учора.
Вени світла в ночі згинах.
Кроки в острах, серця віти
проростають, щоб устигнуть.
Стиглий погляд сонцем світить,
зріє час плодам на втіху.
Тихий дощ, краплини літер
слів між нами не пролитих.
Навіть тінь почне боліти,
як вікно сльозою склити.
Павутиння рiже морок
© Copyright: Виталий Круглов, 2007
Свидетельство о публикации №107010701028
Свидетельство о публикации №107010701028
Рецензии