Із зим своїх не втрапимо в тепло,
очікуємо дива серед буднів.
Так недоречно сонце потекло
у день отой, що зайвим став у грудні.
Між доторків і слів сніги стоять.
До щирості така вузька стежина.
І ніч тоді чи прірва, чи стіна
і ми тоді чи люди, чи машини.
Коли шукаєш слід знайомий чийсь
у втраченому спогаді від кроків,
поміж снігів долати відстань вчись,
аж день отой не зайвим стане доки.
Iз зим своiх не втрапимо в тепло
© Copyright: Виталий Круглов, 2007
Свидетельство о публикации №107010701026
Свидетельство о публикации №107010701026
Рецензии