Сила любви
Мы в плену и готовы дрожать,
И не только словами в тиши,
А душою и сердцем сгорать.
Иди ко мне нежностью вечной,
В плену оба с виною отныне,
Бывала ль любовь безупречной,
Чтоб не слышался привкус полыни?
Любовью иди ко мне вечной!
Мы с тобой спеленованы ею.
Не обман наши чувства, конечно,
Ведь слезами политые с нею.
Окунёмся мы в нежности сказку
Пусть что будет..., оба сказали,
Где почувствуем, милая, ласку,
Может ту, что ещё не познали...
///
Одне тільки слово любові -
Ми в полоні готові тремтіти,
І у відповідь, не лише в слові,
А душею, та серцем горіти
Йди до мене, ти ніжна, кохана,
Ми обидва в полоні провини,
Чи буває любов бездоганна,
Та цей смак без додатку полини.
Йди до мене, ти ніжна, кохана
Ми обидва любов'ю сповиті,
Почуття наші, то не омана,
Бо занадто сльозами политі.
Ми поринемо в ніжності казку,
Не питаючи навіть - що далі...
Де, кохана, відчуємо ласку
Може й ту, що ніколи не знали...
Свидетельство о публикации №107010301394